Описание
Село Говори
Віньковецький район
Хмельницька область
Загальні відомості;
Говори-село в Україні.Населення становить 438(осіб)площа -2,003км2 Село лежить на річці Говірці(або Жван).
Історія;ПЕРША ПИСЕМНА ЗГАДКА ПРО СЕЛО ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ У ПОДАТКОВИХ СПИСКАХ 1530-1585РОКІВ.СЕЛО НАЛЕЖАЛО ПОЛЬСЬКИМ ДВОРЯНСЬКИМ РОДАМ ЗАГОТОВСЬКИМ,СТАДНИЦЬКИМ,ТИШКЕВИЧАМ.ГОВОРИ ВІДОМІ З 18 СТОЛІТТЯ ЯК РЕЗИДЕНЦІЯ ПОЛЬСЬКОГО РОДУ СТАДНИЦЬКИХ.В КІНЦІ 19 СТОЛІТТЯ ОСТАННЯ ГОСПОДИНЯ СЕЛА РОЗА МАРІЯ СТАДНИЦЬКА ВИХОДИТЬ ЗАМІЖ ЗА ВІДОМОГО СКУЛЬПТОРА І ХУДОЖНИКА ОЛЕКСАНДРА ТИШКЕВИЧА,ЯКИЙ БУВ ВЛАСНИКОМ СЕЛА ДО САМОЇ РЕВОЛЮЦІЇ.ОДНОПОВЕРХОВИЙ ПАЛАЦ БУВ ТУТ ЩЕ В 18 СТОЛІТТІ при Стадницькому,в 1869році його відновив вже Тишкевич.По переказам колишніх жителів села до Тишкевича польські пани були скупими та жорстокими(не була винятком і Марія Роза Стадницька)тільки з приходом Тишкевича покращилось життя(у народі мав кличку добрий пан).Він був талановитим архітектором,скульптором,садівником.І дуже шкода що з приходом Радянської влади була занедбана садиба.Тишкевич надбудував 2-й поверх,власноруч створив статуї і прекраси для садиби у формі левів.Був гарним художником про що свідчили числені картини та фрески.З приходом Радянської влади уся гіпсова ліпка скульптури,насціні фрески були безжалісно пошкоджені вапном та фарбою.На даний момент ,як свідчать історики садиба ніякоі історичної ціності не має.
Також великої шкоди зазнав графський парк.Тишкевичом були привезені з різних куточків світу різні види дерев та кущів.Нажаль уже не має трояндової алеї,більшої половини різновидності дерев,ніодної паркової скульптури ні одного паркового фонтана.Для нас залишилися;залишки руйнівного басейну,столітня липова алея,кудр,дерево посаджене коріням вгору,сосни висаджені ім ям дочки Тишкевича ‘Соня’.За розповідю місцевого жителя,в одній з кімнат Тишкевич влаштував акваріум на стелі,уявляєте лежиш собі на диванчику,а над тобою карасі плавають.
1917році Тишкевич проявив кмітливість продав усе своє майно місцевим селянам за смішні гроші і емігрував.Селяни раділи не довго-прийшли червоні і все забрали безкоштовно.Після революції перекопали всю садибу-шукали золото,досі шукають.
Ліс Футір- являється свідком німецької окупації села.За переказами бувших старожилів у лісі довчий час житель села переховував євреуську сім ю, яку розстріляли у цьому лісі.
Ще одним старожилом села являється столітня верба та джерело,яке по переказам напувало усе село і вода не зменшувалась навіть у велику засуху.
Ще один свідок давньої історії села який пам ятає монголо-татар є Говірський ліс, довжина якого сягає до міста Бар.Тут жили перші жителі села Говори, які тікаючи від монголо-татар заснували теперішнє село.саме тут були знайдені залишки трипільської культури.
На самій височині села до 60 років красувалася кам яна Свято-Покровська церква одна з найкращих в окрузі.На даний час залишилося лиш цілюще джерело.По вірі людській тут сцілювались від очних хвороб.В 90 роках дослідники зробили пробу води з різних джерел села,підтвердили що вода у цьому джерелі унікальна і не виключно по переказам жителів села що під скалою на якій була побудована церква знаходиться велике озеро.
Церковно-єпархіальну школу було відкрито у 1863 році.
Водоймище в якому б’є ще одне джерело,але не дзвичайне нібито на його честь було названо село Говори.До Великої Відчизняної війни воно з такою силою било,що шум води було чути у сусідні села,ніби говорило.Під час війни у нього було кинуто зв’язку гранат і кам’яна плита назавжди закрила гомінке джерело.За довгі роки воно знайшло собі новий витік,втративши назавжди величний гомін.
Зараз це окраєна села,а колись це була головна дорога.Зберігся старий ясень,саме він проводжав та зустрічав,і майже у кожного жителя села на старих фотографіях можна побачити цього гарного красення.
